Сиянье глаз твоих, руки прикосновенье...
"Малыш мой, ты не спишь? И я теперь не сплю.
Я думаю о том, чтоб каждое мгновенье
Ты понял, оценил, как я тебя люблю!
Какими б не пошёл дорогами, путями,
Ты правду береги, как немощный сосуд!
Быть может тяжело, коль камни под ногами,
А вдалеке гудит толпы безумной суд.
Ты помни, что тебе любовь я завещала,
Ответственность бери, не бойся ничего!\\\"
Тихонечко рукой кудряшки с глаз убрала,
Ты сонно улыбнулся и на душе светло.
Кто скажет, что любовь не существует в мире?
Пусть взглянет он на мать и малое дитя!
Их связь незримая сильна и моря шире,
Молитвы материнские взмывая ввысь летят.
Ирина Фридман,
Германия
Люблю Иисуса. Пишу от всего сердца!
Как хочется просто у ног Твоих пасть
Забыться, хотя бы на миг, умереть
И всю, что во мне, нестерпимую страсть
Отдать лишь Тебе, мой Господь, лишь Тебе!
Прочитано 3876 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
