Запалити вогонь серпневої ночі! Гроза...
І палає стожара, і сили згасити не стачить...
А у погляді Бога сльзою застигла сльоза
І дві тисячі років Він хоче вогонь цей пробачить.
Вогкий погляд зорі, що пішла в небуття вночі,
На землі ще горить світлячком в світлових кілометрах.
З нас не кожен узяв з рук Господніх від Раю ключі.
Ну а ті, що взяли, вже не зможуть довіку померти.
Тільки ми співчуваєм склянці пролитій води,
Ми жалкуєм за сонцем, що вчора було сяйнішим....
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Твои Имена - Татьяна Шутюк Очень хочется знать Бога как можно ближе, лучше, так, как Он знает каждого из нас. Вот в поисках Его лица и родилось это стихотворение.
